Вишиванка — код нації, нитка пам’яті
У культурі практично кожного народу є речі, які яскраво відображають його самобутність та національні традиції. Для українців таким символом є вишиванка — одяг, що несе в собі історичну пам’ять, духовність і неповторну естетику.
Історія вишиванки сягає своїм корінням у сиву давнину. Ще відомий давньогрецький історик, географ і мандрівник Геродот описував одяг скіфів, які населяли українські землі в період VIII ст. до н. е. — IV ст. н. е., як прикрашений вишивкою.
Згадки про вишитий одяг маємо і в описах арабського мандрівника X століття, який розповідав про русів, що носили вишиті сорочки.
Сучасні археологічні дослідження також підтверджують тяглість традиції: так, на Черкащині були знайдені срібні бляшки з фігурами чоловіків, датовані VI століттям. Зовнішній вигляд зображеного одягу та орнаментів дивовижно збігається з вишивкою українського народного костюма XVIII–XIX століть.
День вишиванки — поки що неофіційне, але надзвичайно символічне народне свято, яке покликане сприяти єдності та культурному відродженню багатонаціонального українського суспільства. Його відзначають щороку у третій четвер травня.
Цей день — не лише привід одягнути вишиванку, а й можливість замислитися над глибиною нашої спадщини, зберегти й передати її майбутнім поколінням.
